<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?> <rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns:ns0="http://www.eionet.europa.eu/gemet/2004/06/gemet-schema.rdf#" xmlns:owl="http://www.w3.org/2002/07/owl#" xmlns:skos="http://www.w3.org/2004/02/skos/core#" xmlns:metadata_def="http://data.bioontology.org/metadata/def/" xmlns:ns1="http://www.eionet.europa.eu/gemet/2004/06/gemet-schema.rdf#" xmlns:dct="http://purl.org/dc/terms/" xmlns:ns2="http://dbpedia.org/resource/" xmlns:ns4="http://en.wikipedia.org/wiki/"> <owl:NamedIndividual rdf:about="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/11207"> <rdf:type rdf:resource="http://www.w3.org/2004/02/skos/core#Concept"/> <skos:prefLabel xml:lang="bg">Варовик, креда</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="it">gesso (minerale)</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="cs">křída</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="pl">kreda</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="ro">cretă</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="hr">kreda</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="fi">liitu</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="az">təbaşir</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="sl">kreda</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="sv">krita</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="ka">ცარცი</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="tr">tebeşir</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="hu">kréta</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="et">kriit</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="mt">ġibs</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="el">κιμωλία</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="nl">krijt</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="en">chalk</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="uk">крейда</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="pt">giz</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="ca">guix</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="lt">kreida</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="no">kritt (kalkstein)</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="eu">kreta</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="is">kalksteinn</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="hy">կավիճ</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="fr">craie</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="es">yeso</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="en-us">chalk</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="de">Kreide</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="ar">طباشير</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="da">kridt</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="ga">cailc</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="sk">krieda</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="lv">krīts</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="zh-cn">白垩</skos:prefLabel> <skos:prefLabel xml:lang="ru">мел</skos:prefLabel> <metadata_def:mappingSameURI rdf:resource="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/11207"/> <metadata_def:mappingLoom>chalk</metadata_def:mappingLoom> <skos:definition xml:lang="en">A soft, pure, earthy, fine-textured, usually white to light gray or buff limestone of marine origin, consisting almost wholly (90-99%) of calcite, formed mainly by shallow-water accumulation of calcareous tests of floating microorganisms (chiefly foraminifers) and of comminuted remains of calcareous algae (such as cocoliths and rhabdoliths), set in a structureless matrix of very finely crystalline calcite. The rock is porous, somewhat friable, and only slightly coherent. It may include the remains of bottom-dwelling forms (e.g. ammonites, echinoderms, and pelecypods), and nodules of chert and pyrite. The best known and most widespread chalks are of Cretaceous age, such as those exposed in cliffs on both sides of the English Channel.</skos:definition> <skos:definition xml:lang="uk">М'який, чистий, землистий, дрібнозернистий вапняк, як правило, білого, сірого або жовтуватого кольору морського походження; практично цілком складається з кальциту (90-99%), утвореного нагромадженням вапняних залишків від плаваючих мікроорганізмів (форамініфер) і водоростей (наприклад, кокколітів і рабдолітів). Порода пориста, іноді кришиться, може мати залишки глибоководних видів (амоніти, голкошкірі), а також вкраплення піриту, сланців. Найбільш відомі родовища крейди перебувають у скельних породах по обидві сторони протоки Ла-Манш, береги якого утворювалися в крейдовий період.</skos:definition> <skos:definition xml:lang="bg">Мек, чист, пръстен, с фина структура, винаги бял до светло сив варовик с морски произход, съдържащ почти изцяло (90-99%) калцит, формиран основно от натрупването в плитки води на варовити образувания от плаващи микроорганизми (главно форанимифери) и остан</skos:definition> <skos:definition xml:lang="ru">Мягкий, чистый, землистый, мелкозернистый известняк, как правило, белого, серого или желтоватого цвета морского происхождения; практически целиком состоит из кальцита (90-99%), образованного накоплением известковых остатков от плавающих микроорганизмов (фораминифер) и водорослей (например, кокколитов и рабдолитов). Порода пористая, иногда крошащаяся, может включать остатки глубоководных видов (аммониты, иглокожие,), а также вкрапления пирита и сланцев. Наиболее известные месторождения мела находятся в скальных породах по обе стороны пролива Ла-Манш, берега которого образовались в меловой период.</skos:definition> <skos:definition xml:lang="ar">حجر جيري طري نقي ترابي ناعم الملمس لونه دائما أبيض إلى رمادي خفيف أو أصفر باهت، ذو أصل بحري يتألف كله تقريبا من الكالسيت (90-99%)، ويتكون أساسا من تراكمات في المياه الضحلة لأصداف الكائنات متناهية الصغر المحتوية على الكالسيوم، أو البقايا المختزلة للطحالب المحتوية على كربونات الكالسيوم، الواقعة داخل في طبقة من الكالسيت البللوري الناعم دون شكل محدد. قد يحتوي على بقايا بعض الأشكال القاعية (مثل الأمونيت وشوكيات الجلد وثنائيات الصدفة)، وعلى فتات من الشيرت والبيريت. أشهر وأكثر أنواع الطباشير انتشارا ترجع إلى العصر الكريتاسي (الطباشيري) مثل الطباشير الذي يظهر في الصخور القائمة على جانبي القنال الإنجليزي (المانش). </skos:definition> <skos:definition xml:lang="pl">wapienna skała osadowa pochodzenia organicznego; biała, miękka, rozcieralna</skos:definition> <skos:definition xml:lang="zh-cn">一种柔软、纯净、像土壤一样、细质地的、通常从白色到浅灰色或海相成因的黄色的石灰石，组成几乎全部（90-99%）是方解石，主要形成过程是通过在浅水中的碳酸钙的积累，浮游微生物（主要是有孔虫）和石灰藻的粉碎的遗体（如小円石和棒石）的合成，形成很细的晶状方解石的无定形模型。石块是疏松的，有些易碎的，只是略微一致。它可能包括的底栖的形式(例如，菊石类、棘皮动物、双壳类)的遗体，以及燧石和黄铁矿的节结。最著名的和最广泛的白垩产生于白垩纪，例如那些在英吉利海峡的悬崖离岸边发现的白垩。</skos:definition> <skos:definition xml:lang="hr">Mekan, čist, zemljani, s finom teksturom, obično bijel do svijetlo sivi ili svijetložut, vapnenac morskog podrijetla, koji se gotovo u cijelosti (90-99%) sastoji od kalcita, formiran uglavnom taloženjem u plitkim vodama vapnenačkih lupinica plutajućih mikroorganizama (uglavnom foraminifera) i izdrobljenih ostataka vapnenačkih algi (kao što su kokoliti i rabdoliti), smješten u amorfnu matrica vrlo fino kristalnog kalcita. Stijena je porozna, pomalo drobiva, i slabo je povezana. Može uključivati ostatke oblika koji žive na dnu (npr. Amonita, ehinoderma i pelecipoda) i zrna kremena i pirita. Najpoznatije i najraširenije krede su iz istoimenog doba, kao što su one koje se mogu vidjeti u liticama s obje strane Engleskog kanala.</skos:definition> <skos:definition xml:lang="sl">Mehek, čist, prsti podoben, drobnozrnat, ponavadi bel do svetlo siv ali svetlo rjav apnenec z izvorom v morju, sestavljen skoraj popolnoma (90-99%) iz kalcita, nastal z usedanjem apnenčastih lupinic plavajočih mikroorganizmov (predvsem foraminifer) in ostankov alg (npr. kokolitov in rabdolitov) v plitvi vodi v nepravilno porazdeljenih finih plasteh kristalnega kalcita. Kamenina je porozna, dokaj krhka in slabo povezana. Lahko vsebuje ostanke življenja z morskega dna (npr. amoniti, ehinodermi in pelecipodi) ter zrna pirita in kremena. Najbolj znane in razširjene krede so iz istoimenskega obdobja, krede, npr. izpostavljene plasti v klifih na obeh straneh Kanala (La Manche op.p.).</skos:definition> <skos:inScheme rdf:resource="http://www.eionet.europa.eu/gemet/gemetThesaurus"/> <skos:broader rdf:resource="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/5675"/> <skos:altLabel xml:lang="el">φυσικό ανθρακικό ασβέστιο</skos:altLabel> <dct:modified rdf:datatype="http://www.w3.org/2001/XMLSchema#dateTime"></dct:modified> <skos:related rdf:resource="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/5510"/> <skos:closeMatch rdf:resource="http://dbpedia.org/resource/Chalk"/> <dct:created rdf:datatype="http://www.w3.org/2001/XMLSchema#dateTime"></dct:created> <ns0:source xml:lang="en">Bates, R.L.; Jackson, J.A., Glossary of Geology - Third Edition, American Geological Institute, Alexandria, USA, 1987</ns0:source> <ns1:hasWikipediaArticle rdf:resource="http://en.wikipedia.org/wiki/Chalk"/> </owl:NamedIndividual> <rdf:Description rdf:about="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/5510"> <skos:related> <rdf:Description rdf:about="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/11207"> <metadata_def:mappingSameURI rdf:resource="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/11207"/> </rdf:Description> </skos:related> </rdf:Description> <rdf:Description rdf:about="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/5675"> <skos:narrower rdf:resource="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/11207"/> </rdf:Description> <rdf:Description rdf:about="http://www.eionet.europa.eu/gemet/group/4856"> <skos:member rdf:resource="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/11207"/> </rdf:Description> <rdf:Description rdf:about="http://www.eionet.europa.eu/gemet/theme/27"> <skos:member rdf:resource="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/11207"/> </rdf:Description> <rdf:Description rdf:about="http://www.eionet.europa.eu/gemet/theme/35"> <skos:member rdf:resource="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/11207"/> </rdf:Description> <rdf:Description rdf:about="http://www.eionet.europa.eu/gemet/theme/6"> <skos:member rdf:resource="http://www.eionet.europa.eu/gemet/concept/11207"/> </rdf:Description> </rdf:RDF>